Рідне місто Борщів! Ти на хвилях пливеш світанкових. І веселка торкає Нічлаву барвистим крилом. Присягаюсь тобі в незрадливій і щирій любові. Причащаюсь від тебе і хлібом святим, і добром. Приспів: Мій Борщеве, колиско дитинства! Я до тебе вертаюсь завжди. Твої вулиці в сонячних бризках Залишили у серці сліди. Мій Борщеве, єдиний у світі! Де б не була, в якій стороні — У снігах чи в травневому цвіті, — Ти найкраще місто мені! Древнє місто моє! Сивочоле, і вічне, і юне! Над тобою щербились у битвах ворожі мечі. Грає вітер свободи на невидимих сонця струнах, Підростають в колисках і воїни, і сіячі. Приспів. Славне місто моє! Ти Поділля коштовна перлина, Галичанського краю окраса, як вічна зоря. Пригортає, як мати, до себе тебе Україна. Тут початок бере Україна велика моя! Приспів.