Там де небо дарує безмежну блакить, У долонях зелених Карпат Місто є чарівне що віками стоїть, В ньому річка за часом тече. Промайнули віки не повернеш назад, Але час не здолає людей. Наче в казці старій дивний замок стоїть І король ніби досі живий. Заблукала ріка між рясних берегів, Як браслети у неї мости. І в далеких краях часто згадуєш ти Рідне місто у мріях й піснях.