Щоб в житті лишатися собою І в пригоді буть іще комусь - Вмиюсь я карпатською водою І таврійським вітром обітрусь. Щоб любить була жива потреба І в двобої побороть біду - Піднімуся серцем я до неба, До землі низенько припаду. Приспів: Рідна земле - світку мій хрещатий, Надоум і міці дій рукам, Щоб печаль на радість поміняти, Не хилитись крижаним вітрам Від землі снаги мені прибуде - Я візьму в дорогу силу ту. Я виходжу з вами,чесні люди, Сіяти любов і доброту. Даль ясніє за весняним плугом, Буйна рунь не хилить голови. Буду вам товаришем і другом, Якщо віри не згубили ви. Хай же правда не опустить очі В дзеркалі,що долею зовем. Б'ю чолом завзятим і охочим, Хто палає праведним вогнем. Приспів.