Річка тече з мого рідного краю, Ну, а, точніше, від мого села. Оком своїм мені знову моргає, Нібито мати в селі ще жива. У річку бурхливу повірити треба, Бо назва у неї - "Дніпро". А це означає, що треба спішити Чинити на світі добро. Приспів: Вода тримає кораблі, і нас буде тримати, І буде легко нам в житті, допоки буде мати. Тепер розумію навіщо Дніпро, З села мого в місто мене привело. Чим більше в житті я з колін піднімаюсь, Тим більше добра я зробити стараюсь. А мати на світі старенька живе, Лиш тільки для того, що я в неї є. Завжди намагається всім усміхатись, І річку навчила з людьми спілкуватись. Приспів. Прислухайтесь, люди, до цього закону, Боріться в житті до одного патрону! Лиш мати старенька добра нас навчає, І в трудну хвилину з колін піднімає. Річка шумить ніби матір свариться Каже усьому негайно вклониться. Лиш верби почули і всі приклонились, А значить про мудрість вони вже навчились. Приспів.