Танцювала риба з раком, трам-тарі-ра, А петрушка з пастернаком, трам-тарі-ра, Мамця з бувшим старшиною, трам-тарі-ра, Татко сам оставсь в покою, трам-тарі-ра. Та у татка добра міна: - трам.. і т.д. Десь узялася Мальвіна, Ах, Мальвіна та, Мальвіна! І пішли разом до кіна. А у кіні дуже темно... Татко шепче дуже чемно: - Я протиснусь між юрбою, Ти, Мальвінцю, йди за мною. А тимчасом дивні штуки: Тутка ноги, а там руки; Серце б'ється, що й казати – Ах, драмати, ті драмати! Часом робиться приємно, Ручка блудить десь таємно. Та у татка дивна міна – Чи Мальвіна... не Мальвіна... - Ах, Мальвінцю, люба моя, Чого ж ручка зимна твоя? Що за диво?.. Не вгадаю: Ніби знаю – і не знаю... Та нараз заблисло світло, Стало всім якось маркітно. Приглядались – дивувались: Мамця з таточком пізнались! Танцювала риба з раком, трам-тарі-ра, А петрушка з пастернаком, трам-тарі-ра. Танцювала риба з раком, трам-тарі-ра, А петрушка з пастернаком, трам-тарі-ра!