Раз якось на Весні крізь Проміння Ясне В мою хатку Метелик влетів І рожеві вуста Він за Квітку прийняв І до них ніжно ніжно припав І рожеві вуста Він за Квітку прийняв І до них ніжно ніжно припав З того часу тямлю що робити маю Все сиджу я сама не сама І все сниться мені той Метелик чудний І все чується спів Солов'я І все сниться мені той Метелик чудний І все чується спів Солов'я До робіт нема сил до молитв нема слів Я бліда пред розп'яттям стою Ох зніміте мені ту одежу сумну Дайте здійснення мріям моїм Ох зніміте мені ту одежу сумну Дайте здійснення мріям моїм