Тріпоче серце спійманої птиці, В руках моїх не чує доброти. Я дам тобі водиці і пшениці, Моя пташино, тільки не тремти. Приспів: Хіба потоки загубили воду? Хіба в полях уже зерна нема? Пусти мене, мій хлопче, на свободу, І все, що треба, я знайду сама! Пусти мене, мені, дитинко мила, Дорожча воля, ніж зерно твоє. Страшна, хоч навіть лагідна, та сила, Яка відкрити крилець не дає. Я ж лагідно тебе тримаю, пташко, В руках моїх легеньких, мов вітрець, Хіба неволя це, хіба так важко Від мене взяти кілька зеренець?.. Приспів. Ну що ж, лети у небі гомінкому, Хоч і маленький, зрозумів я все: Моя рука ніколи і нікому | Ні кривди, ні біди не принесе! | (4)