Різні птахи сиділи на древі, Гомоніли про різні світи, Про велике безкрайнє небо І про сусідні віти древа, гей... Одна голубка сиділа сумна, Закохалася вона у того орла, Що за хмарами вище всіх дерев Та й шукає щастя в світлі сонця. Звідки взявся великий вітер Та й зачав хилитати тим древом Та його, із корінням вирвавши, І звалив на землю, гей... Одна голубка в небо злетіла Та й до орлика кликала, звала: Забери мене, милий, покажи мені диво, Зроби так, щоб я була щаслива! Забери мене, милий, покажи мені диво, | Покохай мене, за хмарами сон мені даруй! | Та ніхто не відповів, лиш за хмарами сонце сіло, | Пропадай же, голубко, нікого не дивуй! | (2)