Пригадалась вузька стежина, Що вела нас до тих беріз, Верболозовий дух, калина. Спомин знову сюди привів. Ніжний дотик руки, стрічання. І та млосна цілунку мить, І кохання палке признання В моїм серці тепер горить. Приспів: Ой Прут ріка, стрімка вода, Біжить вода немов життя, немов життя. Ой зупинись! Хоча б на мить. І поверни щасливі дні, юні літа. І хоча ми з тобов не в парі, Та не можу я ніяк забуть Чарівні твої очі карі, Диво-цвіт їх не повернуть. Пригадалась вузька стежина, Що вела нас до тих беріз, Верболозовий дух, калина. Спомин знову сюди привів. Приспів. (4)