Я не хочу, кохана, щоб ти Признавалась в любові, Щоб цілунки твої покривали Печальне чоло... Аби тільки горнулось До серця твого моє слово І для тебе ім'я моє Папороттю зацвіло. Ти востаннє прийми Мій дарунок - червоні троянди, Будь святою завжди Перед Богом і перед людьми! Відречемось давай Від цієї омани й неправди, Тільки поглядом, люба, Востаннє мене обійми!.. Коли я не стерплю і покличу тебе - Не озвися, А як стрінемось десь, На вітання моє не зважай... Ти пройди, як чужа, Не спинися і не озирнися, Якщо, навіть, заниє, Затерпне від болю душа... Це біда, не любов, А щось більше любові, я знаю, Дві душі, мов одна - Я цю муку святою назву! Я тебе не люблю, чуєш, Я за тобою вмираю! Відрікаюсь, молюся на тебе, Тобою живу...