Біля вечорових, мовчазних воріт Зупинилась мати,дивиться у світ І нема печалі глибшої, ніж та, Що в її чеканні, тай на всі літа. Приспів: Пробач нам мамо, за всі розлуки, За темний смуток і білий плач, Цілую ніжно ласкаві руки, Пробач матусенько, пробач. З-під хустини в неї мрево сивини, З хати розлетілись доньки і сини, І нема любові іншої нема, Тої котра серце, мамине трима. Приспів. Материнська доля складена з надій, З тьми вона ясниться в доброті своїй, І немає правди вищої ніде, Тої що до мами на уклін веде.