Вечірні сутінки накрили Туманом гори молоді, До тебе йду, кохана, в гості, В руках троянду несучи, У серці в мене теплий спомин, Давно на тебе жде душа моя, Питаю тихо тої долі, Що серцю ласку принесла. Приспів: В лісах горить червона рута, Кохання жаром розлива, Не можу я тебе повік забути, Бо в серці моїм завжди є весна, Надія щось мені своє шепоче, Немов знайшла нове своє ім'я, Та серце вірити не хоче, Шукає скрізь дорогу в майбуття. Тебе цілую ніжно обіймаю, Немов ту квітку сонця польову, До тебе горнуся, тебе кохаю, До тебе руки ніжно простягну, Тобі дарую усі свої пісні, Що написав для тебе їх я на весні. Нехай в любові завжди квітне, З кохання в серці молоді. Приспів. Як сонце зійде ген за небокрай, Почує серце пісню про кохання, І буде мила моя там мене чекати, І прийду пісня ж щира є моя. Не дати літу тихо відцвісти, Не дати сонцю бути у полоні, Нема страшнішої за зиму самоти, Немов сльоза, що тихо паде на долоні... Приспів.