Хочеш, я стану твоїм наркотиком? Будеш мене у себе вводити! Хочеш, я стану пухнастим котиком? Ти мене гладь, а я буду шкодити! Хочеш, стану твоєю піснею? Тільки співай разом із подружками! Хочеш, стану попсою російською? Слухай мене – і сльози в подушку!... Хто ж це там так співає? З думки мене збиває!... Брала льон, брала льон, брала матірку, Не вдалася я у батька – тільки в матінку. Брала льон, брала льон, брала конопельки, Якби така до роботи, як на витребеньки. Ой гоп та помалу та напряла штани з валу, Та напряла, та наділа – кажуть люди, що до діла. Хочеш, я стану твоєю думкою? Думай мене, якщо думати вмієш! Хочеш, стану жувальною гумкою – Жуй, скільки хочеш, – не потовстієш! Хочеш, стану твоєю машиною? Будеш мене заправляти й заводити! Хочеш, стану мильною піною? Пахнути буду і в очі заходити!... Але воно все співає! Спасу від нього немає!... Я на бочці сиджу, бочка котиться, Ніхто заміж не бере, заміж хочеться. Кури мої, кури, рябенькі і бурі, Якби мені чоловіка моєї натури. Щоб горілку не пив, табаку не нюхав, Чужих жінок не любив, одну мене слухав. Хочеш, я стану твоїм льодяником? Кремовим тортом, вівсяним печивом? Свіжим бубликом, черствим пряником? Пляцком, якому бракує дечого?... Міг би я стати французькою булкою! Міг би я стати пампушкою пишною! Став би батончиком, став би пігулкою, Став би твоєю машинкою втішною... Тільки ж оті співаки Мені забивають баки!... Попід мостом риба з хвостом – нікому ловити, А лящівських парубків нікому любити. Попід мостом – риба з хвостом, а ізверху – рибаки, На слободі – гарні хлопці, а на горі – дураки. Ой лин та карась та у морі трепетавсь, Я з чорнявим ночувала, а білявий добивавсь. Ой дай, Боже, чого хочеться, Нехай моя голівонька не клопочеться.