Світанок осіннього дня, Захмарене сонце в блакиті, Укрита туманом земля Здається, розтане щомиті. Здається, що марево все, Насправді ж нічого немає. Здається, так було завжди, Але це не так і я знаю, Що прийде весна, прийде любов, І загоряться серця у вогні почуттів знов і знов. Казка для двох, щастя для двох – Вічний закон, що бере наші душі в солодкий полон. Не залишай свою надію! Знай, що і я про тебе мрію, Хоч і не знаю як і де тебе знайти. Піснею й думкою прилину, І огорну у тяжку днину Усім теплом своєї вірної душі. І прийде весна, прийде любов, І загоряться серця у вогні почуттів знов і знов. Прийде весна, прийде любов, І загоряться серця у вогні почуттів знов і знов.