C G Повіяв вітер степовий, C Трава ся похилила. F G | Впав в бою козак молодий, | C | (2) Дівчина зажурилась. | А був то хлопець молодий, Його б лишень кохати. Він впав, як той сухий листок, | Повік буде лежати. |(2) Летить ворон з чужих сторон, Та й жалібненько кряче Вставай, козаче молодий, | Твоя дівчина плаче. |(2) Заплаче мати не одна, Заплаче чорнобрива. Що не одного козака, | Сира земля накрила. |(2)