Пізнього вечора зіронька рання У моїй долі зійшла. Ми воєдино зливались в коханні В ніжності сплав і тепла. Приспів: Хто кохав, той мене зрозуміє. В серце стукає спомин гіркий. Хай та жінка була б і повія, Якщо любиш її - не покинь. Все в ній зійшлося: мій смуток і мрія, Чари і сни весняні... Злі язики шепотіли: "Повія..." - Ранили душу мені. Приспів. Кожен з нас щастя у світі шукає. Всі на землі - не святі. Ти одночасно і пеклом, і раєм Стала для мене в житті. Приспів. Ми розійшлись, та лишилася рана, Що не загоїш ніяк. Серце болить, бо у ньому кохана, Що вже повік не моя. Приспів.