Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину. Де покинув карі очі, | Повій, вітре, опівночі. | (2) Між горами там долина, Там біленькая хатина; В тій хатині - голубонька, | Голубонька - дівчинонька. | (2) Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця. Край віконця постіль біла, | Постіль біла, дівка мила. | (2) Зупинися тишком-нишком, Над рум'яним білим личком. Над тим личком нахилися, | Чи спить мила - подивися. | (2) Як спить мила, не збудилась - Нагадай їй, з ким любилась. З ким любилась і кохалась, | І кохати присягалась... | (2) Як заб'ється їй серденько, Як дівча зітхне тяженько, Як заплачуть карі очі, | Вертай, вітре, опівночі. | (2) А як мене позабула, Як нелюба пригорнула - Ти розвійся край долини, | Не вертайся з України... | (2) Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину. Де покинув карі очі, | Повій, вітре, опівночі. | (2) --------------------------------- Вітер віє, вітер віє; Серце тужить, серце мліє... Вітер віє, не вертає, | Серце з жалю завмирає. | (2)