Не крийсь туманом, Найрідніше небо, Коли з доріг Вертаюся у дім! Мій Києве, Я мав жалі від тебе, А чую їх Лиш в спомині моїм... Бо хто в дорозі Щирий і розважний Стрічав людей, Мов сонця теплий схід, - Тому вже світ великий, Неосяжний Давно змінив Маленький звичний світ. Хай свіжий вітер До порога свище! Мене стрічає Сотня дружніх рук. О Київ мій! Ти завжди будеш вищий Од наших бід, Печалей і розлук.