Ти кажеш щастя в чужині, В чужих краях, в шалених мріях. Мені ж воно в озимині, У вітерці, що з поля віє. Я бачу щастя в ясний день В чарівній посмішці дитини. У променях, що линуть ген Відкіль віки ясної днини. Ти кажеш щастя розшукать Можливо лиш в далеких мандрах, Та можеш там і заблукать, Побачить замість сонця хмари. Хай буде кожному своє, Моє ж шукайте в ріднім краї, Найліпше зберегти, що є, Я на чуже не зазіхаю. Я бачу щастя в ясний день В чарівній посмішці дитини. У променях, що линуть ген Відкіль віки ясної днини. Ти кажеш щастя розшукать Можливо лиш в далеких мандрах, Та можеш там і заблукать, Побачить замість сонця хмари. Я бачу щастя в ясний день В чарівній посмішці дитини. У променях, що линуть ген Відкіль віки ясної днини. Ти кажеш щастя розшукать Можливо лиш в далеких мандрах, Та можеш там і заблукать, Побачить замість сонця хмари. Хай буде кожному своє!