Попід гороньку коником іграть. Дай Боже! Коником іграть, мечиком звивать. Дай Боже! Кажуть ми люде, що король іде. Дай Боже! А то ж не король, то мой синочок. Дай Боже! Його спознаю по сорочечці. Дай Боже! Його спознаю по сорочечці. Дай Боже! В його сорочка, як біль, біленька. Дай Боже! Як біль біленька, як лист, тоненька. Дай Боже! Де вона прана – по край Дунаю. Дай Боже! А де кручена – в коня в копиті. Дай Боже! А де сушена – в тура на розі. Дай Боже! А чим качана – срібним праничком. Дай Боже! Хто її вбирав – Божая Мати. Дай Боже! Хто її вбирав – Божая Мати. Дай Боже! Коли вбирала – як виряджала. Дай Боже! Як виряджала, то й віншувала. Дай Боже! Носи, синочку, сесю сорочку. Дай Боже! Богу на радость, людям на вагу. Дай Боже! А за цим словом бувай же здоров. Дай Боже! Бувай же здоров, панятко Богдан! Дай Боже!