Він вийшов в темряву з-за грат, Де смерть серед забав. Невинний сонця-вітра брат, Він правди не шукав. Його чекав пустий вокзал І темрява в очах, Холодна ніч, яку він знав, І світлий день у снах. Йому не вистачало слів І бракувало крил, Вини його нема у тім, Що повертається назад він. Приспів: Понад горами у далечінь Лине шлях нестримних мрій, Він повернеться, а з ним прийде Сонце з гір і новий день! Він знав закони тих, хто мав, А ще закон вовків, Він віри їх не визнавав, А свою загубив. Він був боявним, не ховав Ні сліз, ані життя, Та плакав він, коли настав Той день, коли він волю втратив. Приспів. Коли він бачить ніч у снах І сонце із-за грат, Жалю нема в його очах, Він знає - воля знову прийде. Приспів. (2)