На світі є столиці величаві, Над ними сніг неоновий мете. Та десь красуня є - моя Полтава, | Що пахне житом і добром цвіте. | (2) Приспів: Вже сотні літ, вже сотні літ Цвітуть в Полтаві липи, І цю п'янку красу не згубить час. Ще не було такого ясноцвіту, | Здається, липи ці квітують | В перший раз. | (2) Тут на землі, світанками умитій, Мого дитинства синє джерело. Тут золотом із липового цвіту | Моє кохання перше зацвіло. | (2) Приспів. Ще не було такого ясноцвіту, Здається, липи ці квітують В перший раз, Ще не було такого ясноцвіту, Здається, липи ці квітують | В перший раз. | (3)