У місці тихому, у полі дикому Пісня з душі росла, як квітка польова. Сльозами рошена, вітрами кошена, Туманом димлена, від Бога дивная. Приспів: Хоч польові квітки не всім даруються. Від польових квіток всі рани гоються. Нехай купаються в них серцем чистії І одягаються душі намистами. Гукала журавлям: "Візьміть мене у світ". Цілюща трава ще може зцілить світ. А мудрий журавель нічого не сказав. Лиш польових квіток коханій назбирав. Приспів.