Дивна лінія брови, Губ ласкава лінія, І сама поміж трави, Як озерна лілія. Світить зваба в тих очах Зіркою провісною. І біжить кудись дівча, Щоб зробитись піснею. Приспів: Полісяночко, полісяночко, | Луки райдужні, — синя вись. | Полісяночко, полісяночко, | (2) Біля мрій моїх зупинись! | Поле дівчині в отвіт Промовляє колосом, Ще й луна гукає вслід Юним, щирим голосом. Все пита: Куди біжиш? Поспішати годі вже. Квітне слово, як спориш, І звучить мелодія! Приспів.