Хитає вітер гілля І рве свої зусилля, Тополю до землі згина. Навколо скрізь вирує, І в руки меч беру я, За це сповідуюсь сповна! Приспів: Десь далеко, за лісами, за степами, Чую, як закрились грати. Десь далеко, з тяжкої неволі, Чую тихий поклик: "Визволь, брате!" Неси мене, мій коню, За ясиром в погоню - Є ще надія наздогнати. Ти вже згубив підкови, Увесь у поту й крові, Та все ще зможеш подолати. Приспів. Гей ви, османи злії! Не в полі вітер виє, То помста наша йде на ви! Схрестились в полі шаблі, І голови криваві Згубились у густій траві. Приспів.