Погадай мені, циганко, погадай На добро, на щастя і кохання. А циганка на долоні погляда І мого торкається зітхання. Приспів: — Всяке буває, — Сказала вона, — Хто не зітхає, Любові не зна. Хмари не плачуть, А плаче блакить. Очі не бачать — Душа не болить. Погадай мені, циганко, погадай, Чи любов, чи зрада на долоні. Знаю-відаю, що сльози — не вода, Як вуста коханого солоні. Приспів. Погадай мені, циганко, погадай, Нахилися до мого чекання... Ворожбою і чар-зіллям відгадай, Чи моє загоїться кохання. Приспів.