Отчий край Подільський, рідна сторона, Знову повертаюсь я до тебе! І в душі квітує радісна весна, А в очах - блакить ясного неба! Я іду полями між густих хлібів, Серцем чую жайворову пісню, Бо мені дорожчий з-над усіх скарбів Щедрий і привітний край Подільський! З далеких доріг на рідний поріг | Щасливий вертаюся знову! | І рідний мій край, пісенний розмай, | Вітає мене теплим словом! | (2) А за тим он лісом, там, де виднокіл, Потонуло у садках зелених, Наймиліше серцю з міст усіх і сіл, Те село, яке чека на мене! Там пройшло дитинство, юності літа, І кохання першого бессоння!.. Вийшла з хати ненька сина привітать. Мамо, добрий день! Приїхав знов я! З далеких доріг на рідний поріг | Щасливий вертаюся знову! | І мати моя, від щастя сія, | Вітає мене теплим словом! | (2) Ти, земля Подільська, чарівна краса, Повертаюсь у твої простори, Бо, чи можуть бути більші чудеса, Аніж Буг-ріка і Товтри-гори?.. Та й дівчат вродливих, щедрих на пісні, Де іще зустрінеш в світі білім?.. Не шукаю щастя в дальній стороні, Знаю, моя доля на Поділлі! З далеких доріг на рідний поріг | Щасливий вертаюся знову! | І щедра земля мене ще здаля | Вітає мене теплим словом! | (2)