Подай, дівчино, руку на прощання, Може в останній вже раз. Прийшла година, час іти до бою, Мушу сповняти наказ. Ми йшли до бою темної ночі, А ясні зорі сіяли, Гармати били, а ми наступали, Один за одним падали. Бачив я, бачив раненого друга, Він впав на землю ще живий. З грудей червона кров текла рікою, Останні слова говорив: "Напишіть до батька, напишіть до неньки Напишіть до любої дівчини, Що гостра куля грудь мою пробила В бою за волю України." Не було там батька, не було там неньки, Не було там любої дівчини, Лиш товариші його поховали,* Оркестра жалібно заграла.