Hm Em Почекай, почекай, почекай, моя мила, ще трошки, F# Hm Лихоліття минуть, ти забудеш печалі, мов сон. Hm Em Стяг засяє над нами в кольорах пшениці й волошки, D Em F#7 Hm І останній совітський солдат перетне наш кордон. Гідну відсіч дамо ми усяким непрошеним гостям. До Москви більш ніколи не підемо ми на поклон. Перейдемо до ринку, валюти. Розпустим колгоспи. І останній совітський солдат перетне наш кордон. Усміхнися, кохана. Вкраїна вже скоро повстане! Й залунає ця пісня від Сяну самого по Дон. Постаменти позносим, а тим, кому треба, поставим. І останній совітський солдат перетне наш кордон. Не будеш нарікати ти більше на Раду Міністрів, З споживацької книжки останній відірвеш купон. Бо буде в магазинах горілка, і буде що їсти. І останній совітський солдат перетне наш кордон. І вже скоро з тобою ми раптом прокинемось вранці, А Верховная Рада приймає про власність закон. І стоїть на трибуні Кравчук Леонід в вишиванці. І останній совітський солдат перетнув наш кордон. Отоді вже, кохана, відкинувши всякі вагання І позбавившись страху й безглуздих старих забобон, Ми нарешті з тобою серйозно займемся коханням, Як останній совітський солдат перетне наш кордон.