По той бік гора, По цей бік друга, Поміж тими крутими горами Сходила зоря. Ой то ж не зоря - Дівчина моя З новенькими та відерцями По водицю йшла. "Дівчино моя, Напій же коня З рубленої нової кринички, З повного відра!" "Козаченьку мій, Коли б я твоя. Взяла б коня за шовковий повід Та й напоїла!" "Дівчино моя, Чом заміж не йшла?" "Бідна була, по наймах служила, Пари не знайшла!" "Дівчино мoя, Сідай на коня, Та поїдем у чистеє поле До мого двора! А в мого двора Нема ні кола, Тільки стоїть кущ калини, Та й та не цвіла! Калино моя, Чом ти не цвіла?" "Зима люта та й цвіт оббила, Тим я не цвіла!"