В'ється по долині синя, наче небо, Річка, де кохана воду набирає. Ой, скажи, кохана, коли поберемось, Бо моє серденько за тобою крає. Чуєш, як співає яворова скрипка Та й до рани мої жалю додає. Не кажи, кохана, зиму зачекати, Бо моє серденько не витримає. Приспів: По долині річка, | Як блакитна стрічка, | Що у далині зникає... | А кохане серце, | Як повне відерце, | Що від самоти зітхає... | (2) Осідлаю коня, поїду далеко За високі гори у чужі краї, Бо шукаю долі, наче той лелека, На чужому полі, на чужій землі. Зашуміла в лузі зелена ліщина, Нахилила віти низько до землі, Затужила в хаті молода дівчина, Бо немає того, що кохав її... Приспів.