У лузі, де роса вмиває трави, І сонце пестить річку на зорі, Росте калина і плоди криваві, Немов намисто, їх хилить до землі. Настане осінь й вередливий вітер Зірве останні золоті листки Та на холодних потемнілих вітах Зостануться її гарячі ягідки. Коли зими засніжені долоні Візьмуть в свої обійми далечінь, Зігріють серце ягідки червоні, Весна настане в молодій моїй душі...