Зустріч наша пізня, як прив'яла пісня: Пригадався наспів - та забув слова. Лиш обпалить серцем, болем доторкнеться, Вже життя чекаю, а тебе нема... Приспів: Скажи мені, чом стрілися так пізно, Коли вже літо в осінь відійшло? В моїм житті навиділося різне, Але того, що треба не було. Чому дороги наші не зійшлися Тоді, як літо сіяло тепло? Тепер губами хочем притулиться - Та поміж нас холодне мокре скло. Ой, стрічання пізне - нескоромне, пісне, Бо в очах не осінь, а уже - зима. На стареньких струнах чується відлуння, Доліта відлуння, голосу ж нема... Приспів. (2)