Коли збиравсь за море від'їжджати, Шукати щастя-долі на Землі, Немов смерека на порозі хати Стояла в горі вистраждана мати І зводила до неба мозолі. Приспів: Не покидай мене, моя дитино, І отчого подвір'я джерело. На світі є одним-одна Вкраїна, твоє життя, і правда, і крило. Яке б мене не терло люте лихо, домівки світ у серці не зачах. Давно немає батьківської стріхи, а мамине оте благання тихе я і донині чую по ночах. Приспів. Прости мені, моє ти Прикарпаття... І вік минув. Довкола чужина. О, тяжко, важко на чужині, браття, палахкотить в душі святе багаття, як голос неньки знову долина. Приспів.