Не бунтуй, моє серце! Зупинися у вічнім бігу! Відпочинь! Зупинюся з тобою і я... Ніжна Еос в рожевім серпанку Цілує світанкову синь, І згасає зірок течія... Новий день. Нові люди й пісні... Лише я не міняюсь повік! Все шукаю початку й кінця... І несе мене, ніби кіфару Орфея, Безжалісний часу потік, І довкола — на хвилях — серця! Закликають і кличуть: — Це я! Зупинись, не щезай в далині! Дай умерти в тобі... А мені — Твої очі довічно Палають і сяють одні В нескінченній юрбі... А мені... Мов у сні... Лиш одні... Осяйні... Твої очі в сумній далині...