До Дніпра я приходжу вмивати свій зір, Щоб у темряві дух мій не згас. І вдивляється в очі мені з-понад зір, Наче батько, суворий Тарас. Приспів: Пахне хвиля Дніпрова, мов сіно, І гойдається в даль степову. Україно, моя Україно, Я для тебе на світі живу! Як зірниця, що впала в нічну не проглядь, Я без тебе загину в імлі, А твоєю любов'ю я можу обнять Всі народи й племена землі. Приспів. Над тобою стояла ворожа яса, Ти ридала в невольничім сні, Пролетіла крізь мене, мов куля, сльоза, І лишила безсмертя мені. Приспів. Дух мій вільний з тобою, одвічна снаго, У простори братерства зліта, Де сіяє дорога народу мого, Наче пісня твоя золота! Приспів.