Гей у городі Черкасі Сурми засурмили, Як ті лядські комісари До гетьмана приходили. Гей у городі Черкасі Та й бубни заграли, Як Свірговському івану Комісари сповіщали: Що на землі християнські Турки нападають, Що у війнах з бусурменьством Молдавани знемагають. А ви, славні запорожці, Та й за віру дбайте — Ви відважним молдаванам На підмогу поспішайте. Наші славні запорожці Та й за віру дбають, Ясну зброю споряджають, Вороних коней сідлають. Сурмлять сурми, трублять труби — В похід вирушають І відважним молдаванам На підмогу поспішають. Вже іржуть козацькі коні На Дунайській кручі, Вже й заголосили турки Та й до Кілії біжучи. А за нами запорожці Навздогін помчали Й разом з військом молдаванським До Кілії приступали. А Свірговський поперед всіх Коло мурів б'ється, Сизим орликом літає Та ще й явороньком гнеться. – А ось де я, милі браття, Нікуди не дівся. Аж від вибуху мур високий На гетьмана завалився. В Україні буйні вітри Сумно завивали: Де ж ви нашого гетьмана Пана Йвана поховали? А із низу темні хмари Небо обступили: Де ж ви нашого гетьмана Пана Йвана схоронили. Від славного Запорожжя Орли прилетіли: Де ж ви нашого гетьмана Пана Йвана ісподіли? Де ж ви нашого гетьмана Та й схоронили? У глибокій у могилі На турецькій лінії, У глибокій у могилі Біля города Кілії.