Жив на світі скрипаль, Він нічого не мав, Тільки скрипку свою До грудей пригортав... Він ішов по землі, По дорогах, стежках, І світилась любов У великих очах!.. І тільки скрипка починала Вести мелодії свої, Всі обертались, І на мить спинявся час. І в раз добрішими ставали Від того люди на землі, І грав скрипаль для всіх, Немов в останній раз... Та прийшли холоди, Білий сніг полетів, У дорозі своїй Наш скрипаль захворів... Та ішов по землі Скрізь терени доріг, І скрипальські пісні Зігрівали усіх... Тихенько скрипка награвала Усі мелодії свої, Всі обертались, І на мить спинявся час... Весна на землю поверталась, Світило сонце на землі, І грав скрипаль для всіх, Немов в останній раз... Той, хто добре серце має, Для людей живе на світі, Той, хто інших зігріває, Наче сонце в небі світить!.. Обмине усі тривоги, Переможе всі печалі, Перейде усі дороги, І з любов'ю піде далі!.. Почуйте, люди, знову грає Тихенько скрипочка для нас, Щоб ми добрішими ставали на землі, Щоб в серці радість розцвітала, На цілу мить спинявся час, Сама любов співала нам свої пісні...