Не знаю я, не відаю і досі, Та все, чомусь, у роздумах здається, Що блискавка - то серце в передгрозі, Не спалюймо ж даремно свого серця. Приспів: Натрудилось воно, Натрудилось воно за життя, Натерпілось воно, Натерпілось воно, мов дитя. Я ж прошу, не втомись, Я ж прошу, не втомись, моє серце, Щоб не згасли думки, Щоб не згасли думки і чуття. Воно, мов іскра, що горить з розлуки, Йому вже не дано спокійно жити, То, як вогонь людських страждань і муки, Яких уже і любов не згасити. Та серце чує кожну щиру долю, Що зболена вже тугою земною. Коли ж на мить зупиниться від болю, То спалахне і проросте травою. Приспів. (2) Натрудилось воно, Натрудилось воно за життя, Натерпілось воно, Натерпілось воно, мов дитя. Я ж прошу, не втомись, Я ж прошу, не втомись, моє серце, Щоб не згасли думки, Щоб не згасли думки...