Прощавай, мій рідний краю, Моя Україно! Прощай, саде, саде-винограде, Молода дівчино! Бо я їду в степ широкий Слави здобувати, І та й про тебе, моє серденятко, Буду споминати! Ой, у горах, у Карпатах, Там вітер лютує. Б'ються стрільці на горі Маківці, Аж ся світ дивує! А Олена Степанівна Ранених курує, Вона рани, рани промиває Та ще й бандажує. Бандажує й завиває Стрілецькії рани, Ой, то була гарна Степанівна, Ще краща від мами! Гарна її мати була, На світ породила, Що Олена Степанівна Свій край боронила! Ой, у горах, у Карпатах, Там вітер лютує. Б'ються стрільці на горі Маківці, Аж ся світ дивує!