Росла кульбаба у садочку, Неначе сонечко в траві, І золоту свою сорочку Плела до самої зорі. Приспів: А сонце зранку шепотіло: Кульбабо-доню, не журись! Як стануть в тебе коси білі - Ти в небо синє полетиш! В кульбаби коси посивіли, Неначе білий-білий сніг, Лети до сонця, квітко мила, Та повертайся на весні! Приспів. Летить, летить вона по небу І каже сонечку: Привіт! І щастя більшого не треба, Ніж в синім небі так летіть!