У саду у шахиншаха Для закоханих сердець Дивну пісню про кохання Уночі читав співець. Був і недруг там поетів. Причаївся в темноті. А слова лились, іскрились, Наче зорі золоті: "Я з кохання часто плачу. В серці ти, одна лиш ти. Вдалині когось побачу, Зразу думаю: це ти..." - А коли осла побачиш? - Пролунало з темноти. - І тоді, - співець отвітив, - Я подумаю: то ти!