Туман, туман долинами, Тяжко жити з ворогами Гірнякові на чужині, Не в діброві, полонині. Сонце гріє, вітер віє, Гірнякові серце мліє, Плаче, тужить за горами, Що не зжився з долинами. Як я, браття, тут сконаю, Завезіть мя там, де знаю, завезіть мя на Вкраїну, Де родився, най там згину. Ой, помалу-помаленьку Котять сльози доличеньку Зірви, мила, яворину Гірнякові на спомину. Ой помалу-помаленьку Котять сльози доличеньку, Ані м'яти, ані рути, Десь тут гірняк мусить бути.