Пішла'м собі я по воду, Повернулась пізно. Не дивися, мій миленький, На мене так грізно. Не гнівайся,не питайся, Де це я ходила – В тій криниці, що за садом, Я відро втопила... Ішли хлопці-незнайомці Та й відро дістали. Пили воду, жартували Та з мене сміялись. - Ой, які ж тепер дівчата! Взяли собі моду Рано заміж виходити, Щоб носити воду!.. Пішла'м собі я по воду, Повернулась пізно, Не дивися, мій миленький, На мене так грізно! Не дивися, не сварися, А візьми відерце, Бо не важко рукам моїм, А важко на серці... А важко на серці...