І все на світі треба пережити. І кожен фініш - це, по суті, старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт. Тож веселімось, людоньки на людях. Хай меле млин свою одвічну дерть Застряло серце, мов осколок, в грудях. Нічого, все це вилікує смерть. Хай буде все небачене побачено. Хай буде все пробачене пробачено. Хай буде вік прожито як належить. На жаль, від нас нічого не залежить. А треба жити. Якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт. І наперед не треба ворожити. І за минулим плакати не варт. Отак, як є. А може бути й гірше. І може бути зовсім, зовсім зле. А поки розум од біди не згірк ще, - не будь рабом і смійся, як Рабле! Тож веселімось, людоньки на людях. Хай меле млин свою одвічну дерть Застряло серце, мов осколок, в грудях. Нічого, все це вилікує смерть. Хай буде все небачене побачено. Хай буде все пробачене пробачено. Єдине, що від нас залежить, - принаймні вік прожити як належить.