Що відчувала Ти, коли в Його очах Вже блиск загас і руки більш не гріли? Як тихо плакала в той час над Ним за Ним, Що відчувала Ти тоді, Маріє? Пробач, пробач за сльози й біль пробач, Твій Син помер за мене в тяжких муках. В Твоїх очах печаль і світ завмер на мить, Тремтить повітря, серце джгутом рветься. Та знаєш Ти одна, що біль лише на мить, І смуток в радість вічну обернеться. Любов Твоя з'єднала два світи, Ти дала крила, щоб Його знайти. Розп'ятий на хресті з злочинцями у ряд - Любові доказ Божий грішним людям. Навчав любити всіх, зціляв і закликав: Покайтесь, люди, воскресіння буде! Маріє, нас до Сина приведи, Любити нас навчи, як любиш Ти!