Під небом кочовим ребристі халабуди, Пронизлива печаль – віки, віки, віки... Поезія-народ – про нас говорять люди, Поезія-народ... - А ми – кочівники... Приспів: Гей, дана-дан, Гей, дана, дана, дана, дана, дана, О-о-о-о-о-о-о-о, гей! Гей, дана-дан, Гей, дана, дана, дана, дана, дана, О-о-о-о-о-о-о-о, о! Загубляться сліди і стихне спів за нами, Залишаться в степах багаття-вартові, І котиться життя незнаними стежками На незборимий клич циганської зорі. Приспів. Циганкам ворожить, циганам коні красти, І повертатись знов під ненадійний дах. І хоч життя таке ще проклянеш не раз ти, Та житиме наш дух мандрівний у піснях. Приспів. Ковтати пил шляхів і забувати втому, І знати наперед перебіг всіх доріг... Переплелись для нас відоме й невідоме, І праведні слова, і споконвічний гріх. Приспів.