(Марш обозників) 
(слова Левка Лепкого ) 
Бо війна - війною, вісьта-вйо! 
В тім є Божа сила, гатьта-вйо! 
Як не заб’є тебе гостра куля, 
То копитом, замість кулі, вб’є кобила. 
Або що до чого,- вісьта-вйо! 
Як заснеш на возі,- гатьта-вйо!

Впадеш з воза, брате, та й заб’єшся,

Впадеш з воза та й заб’єшся на дорозі. 
А часами й гірше, вісьта-вйо! 
Мусиш погибати, гатьта-вйо! 
Бо не можеш собі із бабами - Молодицями, дівками ради дати. 
Попереду Цяпка, вісьта-вйо! 
Під ним кінь дрімає, гатьта-вйо! 
А як гляне, то аж серце в’яне, 
А як гляне - серце в’яне, страх збирає. 
Попереду Цяпка, вісьта-вйо! 
В мапу заглядає, гатьта-вйо! 
Чи далеко наша славна кадра, 
Чи далеко славна кадра, всіх питає. 
А позаду сотник, вісьта-вйо! 
Руками махає, гатьта-вйо! 
Чи далеко славний город Київ, 
Чи далеко город Київ, всіх питає. 
Гей, ти, пане сотник, вісьта-вйо! 
Щось тут не до ладу, гатьта-вйо! 
Раз ми йдемо впрост на Україну, 
Раз ідем на Україну, раз дозаду.