Гей через поле та й все по жарині Через нашу Вкраїну, та гей, Що із краю в край, Питається Дніпра-Славутича Та тихий Дунай, та тихий Дунай: Дніпре-Славутичу, рідний мій брате, Чом на тобі та діток не видати?.. Чи забрала їх та вода Україн?.. | Чи лежать вони у дошках не живі?.. | Чи побила їх чорна неволя?.. | (2) Гей через поле та й все по жарині, Через всю Україну от краю до краю Промовляє Дніпро до Дунаю: Я на собі човнів не гойдаю, А своїх синів-соколиків З партизанських лісів виглядаю, З партизанських лісів виглядаю Та гей!.. Он лебедоньки ячать на воді, Та лебедоньки ячать на воді Там друзі сердечні У трепет подій* вирушають, На них надії покладають матері! З партизанських лісів виглядаю!..