Зняв руку на святе — тобі вже не проститься Сьогодні день сльози вона із неба йде, За щит омонівський сховались хитрі лиця, Не зрячі і глухі до Бога і людей. Скорботний літній день тримає квітку білу Святий наш мученику — вибач і прости, Що навіть поховать, покласти у могилу Ми не змогли так, як вартий Отче ти. Кийками били нас і газом ще травили, Лякали голосно, та ми вже не раби. Вкраїно — стратнице знайди небесні сили Запам'ятать цей день печалі і ганьби.